Штрих-код: що це таке і як його читати

Posted By: Chanteclair team Published: 28.04.2026 Times Read: 175

Досить часто, беручи до рук упаковку купленої зубної пасти, шампуню, мийного засобу або прального порошку Шантеклер, можна побачити послідовність паралельних чорних смуг різної товщини й довжини або набір чорно-білих квадратиків, зібраних у великий квадрат чи прямокутник. Це і є штрих-код.

Подібні позначення застосовуються не лише у сфері торгівлі, але й у бібліотечній справі, поштових службах, документообігу, на виробничих лініях, у системах безпеки та інших галузях.

Ідея створення штрих-коду з’явилася у 1948 році у Бернарда Сільвера та Джозефа Вудланда. Вони звернули увагу на розмову між керівником продуктового магазину та деканом технологічного інституту університету Дрекселя, які обговорювали спосіб автоматичного зчитування інформації про товар. Дослідники випробували багато підходів, зокрема використання міток з ультрафіолетовим чорнилом, доки не звернулися до азбуки Морзе. За спогадами Вудланда, він перетворив крапки та тире на лінії: крапка стала вузькою смугою, а тире — ширшою.

Днем народження штрих-коду вважається 23 вересня 1975 року.

Непомітно, що існують два основні види штрих-кодів: лінійні та двовимірні.

Лінійні, або традиційні, коди зчитуються виключно по горизонталі та дозволяють закодувати відносно невеликий обсяг даних — приблизно до 20–30 символів, найчастіше числових.

На перший погляд хаотичні зображення насправді містять чітко структуровану інформацію, зрозумілу комп’ютеру. Сканувальний пристрій зчитує код і перетворює його на дані про країну походження, виробника або продавця, назву продукту, а також його характеристики — колір, розмір, масу. Крім того, система перевіряє коректність зчитування.

Двовимірні штрих-коди призначені для зберігання значно більшого обсягу інформації. Вони називаються так тому, що дані зчитуються у двох напрямках — по горизонталі та вертикалі. На відміну від лінійних, такі коди можуть містити навіть кілька сторінок тексту і потребують спеціальних 2D-сканерів.

Не заглиблюючись у технічні особливості зчитування та розпізнавання, варто зазначити, що сучасні штрих-коди можуть виглядати як кольорові зображення. При цьому лише ви будете знати, що перед вами не просто картинка, а прихована інформація.

Однак залишимо цю «екзотику» і повернемося до звичних товарів — порошків, паст і шампунів, а також до найпростішого виду — лінійного штрих-коду.

Лінійні коди поділяються на два основні стандарти: EAN (європейська система товарної нумерації) і UPC (універсальний товарний код, що використовується в США).

Система EAN включає кілька форматів: EAN-8, EAN-13, EAN-14 та EAN-128. Формат EAN-8 застосовується для невеликих товарів, EAN-13 — для більшості продукції, EAN-14 — для транспортної упаковки, а EAN-128 дозволяє кодувати довільні комбінації літер і цифр.

Американський стандарт UPC представлений варіантами UPC-6 та UPC-12. Перший використовується для компактних виробів, другий — для інших товарів американського виробництва.

Найпоширенішими вважаються 13-значні коди EAN-13 і сумісні з ними UPC, що використовуються в США та Канаді.

Кожній країні, що входить до асоціації EAN, виділяються певні діапазони кодів.

Мінімальна ширина найвужчої лінії або проміжку становить 0,33 мм і приймається за базову одиницю. Кожна цифра кодується за допомогою семи модулів, що складаються з комбінацій із двох штрихів і двох пробілів. Різна ширина цих елементів також несе смислове навантаження.

Таким чином, навіть найпростіший лінійний штрих-код формується досить складним способом.

Як же його правильно прочитати і яку саме інформацію можна з нього отримати?

Як швидко перевірити товар за штрих-кодом

Якщо ви не хочете розбиратися в цифрах вручну, існує простіший спосіб перевірки продукції:

Використовуйте смартфон — встановіть застосунок для сканування штрих-кодів;
Наведіть камеру на код на упаковці;
Отримайте інформацію про товар: країна, виробник, опис;
Порівняйте дані з тим, що вказано на упаковці.

Популярні застосунки також дозволяють переглянути відгуки про товар і перевірити його автентичність.

Перші дві або три цифри штрих-коду називають префіксом — вони вказують на країну походження товару (виробника або постачальника). Наступні чотири–п’ять цифр позначають підприємство-виробника. Далі йдуть ще п’ять символів, що містять інформацію про продукт: його назву, характеристики, розміри, вагу та колір. Остання цифра є контрольною і використовується для перевірки правильності зчитування коду сканером.

Розшифрування коду товару може виглядати так:

1-ша цифра — тип товару;
2-га — споживчі властивості;
3-тя — розміри та маса;
4-та — склад;
5-та — колір.

Чим відрізняється штрих-код від QR-коду

Штрих-коди та QR-коди виконують схожу задачу — зберігання інформації, однак між ними є відмінності:

Штрих-код містить обмежену кількість даних;
QR-код здатен зберігати значно більше інформації;
QR-коди легко зчитуються камерою смартфона без спеціального обладнання;
QR-коди часто містять посилання на сайти.

Розглянемо спосіб обчислення контрольної суми, який допомагає визначити автентичність продукції. Як приклад візьмемо засіб для миття посуду «Denk Mit Весняні миті».

№	Дія	Приклад
1	Додати цифри на парних позиціях	6 + 0 + 7 + 2 + 1 + 0 = 16
2	Помножити результат на 3	16 × 3 = 48
3	Додати цифри на непарних позиціях (крім контрольної)	4 + 0 + 3 + 6 + 1 + 2 = 16
4	Скласти результати	48 + 16 = 64
5	Прибрати десятки	64 − 60 = 4
6	Відняти від 10	10 − 4 = 6

Отриманий результат має збігатися з контрольною цифрою. Якщо значення відрізняються, це може свідчити про підробку.

Поширені помилки при перевірці штрих-коду

Вважати, що код завжди показує країну виробництва — це не завжди так;
Ігнорувати контрольну цифру;
Робити висновок про підробку лише за першими цифрами;
Не враховувати, що товар може бути виготовлений за ліцензією.

Чи завжди штрих-код показує країну виробництва?

Багато хто вважає, що перші цифри штрих-коду однозначно вказують на країну виготовлення товару. На практиці це не зовсім так.

Код найчастіше показує країну реєстрації компанії або власника бренду, а не фактичне місце виробництва продукції.

Важливо аналізувати штрих-код у комплексі з іншою інформацією на упаковці.

Іноді код на упаковці не збігається з країною, вказаною на етикетці. Це можливо з кількох причин:

компанія зареєструвала код у країні основного експорту;
власники підприємства знаходяться в різних державах;
виробництво здійснюється на дочірньому заводі;
товар випускається за ліцензією закордонного бренду.

Важливо пам’ятати: код країни не може складатися з однієї цифри, а для великих товарів іноді застосовується короткий восьмизначний формат.

Як визначити підробку за штрих-кодом

Перевірте контрольну суму;
Порівняйте країну коду та країну на упаковці;
Використовуйте застосунки для перевірки;
Оцініть якість упаковки та друку;
Занадто низька ціна може бути ознакою підробки.

Нижче наведено таблицю країн із використанням зображень прапорів (підходить для OpenCart):

Код	Країна
300–379	Франція
400–440	Німеччина
460–469	Росія
482	Україна
500–509	Велика Британія
520	Греція
528	Ліван
539	Ірландія
560	Португалія
590	Польща
594	Румунія
600–601	Південна Африка
690–695	Китай
729	Ізраїль
730–739	Швеція
750	Мексика
754–755	Канада
800–839	Італія
840–849	Іспанія
870–879	Нідерланди
900–919	Австрія